29. За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!
30. А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.
31. А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.
32. Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.
33. Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.
34. Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!
35. І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!
36. І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...
37. А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.
38. І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.