7. Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.
8. Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...
9. Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...
10. Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!
11. Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...
12. І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...
13. Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
14. Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?
15. Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
16. той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!
17. Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.
18. Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?