1. Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
2. Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!
3. Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.
4. І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.
5. Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
6. І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.