13. На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
14. Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
15. аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
16. Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17. І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
18. І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.