1. Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!
2. І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.
3. І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
4. І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.
5. І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..