Iсая 22:4-15 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

4. Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,

5. бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!

6. А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.

7. І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.

8. І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.

9. І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;

10. і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;

11. і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

12. І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.

13. Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!

14. І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.

15. Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:

Iсая 22