Iсая 2:5-16 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!

6. Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.

7. І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.

8. І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,

9. і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!

10. Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!

11. Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!

12. Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,

13. і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,

14. і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,

15. і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,

16. і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!

Iсая 2