Iсая 2:17-22 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

17. І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,

18. а божища зовсім минуться!

19. І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!

20. Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,

21. щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!

22. Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?

Iсая 2