11. І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.
12. Увесь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею!
13. У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі.
14. Я, Господь, це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє!
15. І було мені слово Господнє таке:
16. Сину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя.
17. Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.
18. І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.
19. І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам таке, що ти робиш?
20. І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке: