1. І було мені слово Господнє таке:
2. А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,
3. та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!
4. Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!
5. Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!
6. Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.
7. Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.
8. Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.
9. У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.
10. Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.