1. А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,
2. та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!
3. І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!
4. І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...
5. Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.
6. І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!
7. І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!