1. І було мені слово Господнє таке:
2. Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
3. Як живий Я, говорить Господь Бог, не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!
4. Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре.
5. А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,
6. на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближнього не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,
7. і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
8. на лихву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,
9. уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!
10. А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,
11. чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,
12. убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,