15. І покладалася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, його ти була.
16. І брала ти з шат своїх, і робила собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.
17. І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо срібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, і чинила розпусту із ними.
18. І брала ти свою різнокольорову одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.
19. А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на любі пахощі. І сталося це, говорить Господь Бог.
20. І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила Мені, і приносила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,
21. що ти різала дітей Моїх і давала їм, перепроваджуючи через огонь для них?
22. І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї молодости, коли була нагою-пренагою, коли валялася в крові своїй...
23. І сталося по всьому тому твоєму злі, горе, горе тобі! говорить Господь Бог,
24. і побудувала ти собі місця розпусти, і поробила собі підвищення на кожному майдані.
25. На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту...
26. І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою розпусту, щоб гнівити Мене.
27. І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.
28. Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними, і теж не наситилась.
29. І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.
30. Як змучилося серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти робила всі оці вчинки свавільної розпусної жінки!