21. Тому то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, і загинуть!
22. Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.
23. Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!
24. Як почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов в породіллі...
25. Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо!
26. Дочко народу Мого, веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, бо прийде зненацька руїнник на нас!