23. А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.
24. І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.
25. Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.
26. Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...
27. Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!
28. Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.
29. Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
30. Чудне та страшне стало в краї:
31. пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?