15. Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...
16. Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...
17. Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!
18. Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!
19. Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?
20. Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!
21. І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,
22. і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
23. і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,
24. і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...
25. І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.
26. Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!...
27. І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш?
28. Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!
29. Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.