1. На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...
2. Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!
3. Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!
4. Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,
5. бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...
6. Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!
7. Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...
8. І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...
9. Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...
10. Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує!
11. Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.