20. Біда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...
21. Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?
22. Тому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!
23. Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!
24. Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!
25. Дивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.
26. Дивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...
27. Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!