13. І розповів їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.
14. І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: Того звоя, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в свою руку та й прийди! І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.
15. А ті сказали до нього: Сідай же, і прочитай його в наші вуха! І прочитав Барух в їхні вуха.
16. І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: Конче перекажімо цареві всі ці слова!
17. І запитали вони Баруха, говорячи: Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його уст?
18. І сказав їм Барух: Він проказував мені з своїх уст усі ці слова, а я писав у книзі чорнилом.
19. І сказали зверхники до Баруха: Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де ви!
20. І прийшли вони до царя на подвір'я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова.
21. І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі.
22. А цар сидів у зимовому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок.
23. І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку...
24. Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.
25. І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того звою, та не послухався він їх.
26. І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.