Єремiя 31:22-32 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

22. Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!

23. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!

24. І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.

25. Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.

26. На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.

27. Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.

28. І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

29. Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!

30. бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!

31. Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.

32. Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

Єремiя 31