Єремiя 2:11-20 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

11. Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!...

12. Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

13. Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.

14. Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?

15. На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...

16. Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.

17. Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?

18. І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?

19. Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

20. Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...

Єремiя 2