4. І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!
5. Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!
6. І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...
7. Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!
8. І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!
9. Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?
10. Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.
11. Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...
12. Трон слави, високий від віку, це місце нашої святині!