1. Слово Господнє до Єремії, що було в справі посухи.
2. Упала в жалобу Юдея, а брами її ослабіли, насупилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.
3. А вельможі її своїх слуг посилають по воду, вони йдуть до криниці й води не знаходять, їхній посуд порожній вертається... Засоромляться та зашаріють вони, і свої голови понакривають.
4. Тому, що земля стала спрагла, бо дощу не було на землі, засоромилися рільники, свої голови понакривали.
5. Навіть ланя на полі породить сарнятко та й кине, бо немає трави...
6. Навіть дикі осли поставали на голих горах, вітер втягують, мов ті шакали, і меркнуть їм очі, бо немає трави...
7. Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Ймення Свого, бо намножились наші відступники, ми Тобі нагрішили!