3. А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
4. І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...
5. Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,
6. краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...
7. І знову я бачив марноту під сонцем:
8. Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...
9. Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
10. і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...