1. І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...
2. І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...
3. А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
4. І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...
5. Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,