13. І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
14. Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
15. Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
16. І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
17. Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
18. Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
19. бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
20. Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
21. Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
22. І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...