22. Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?
23. Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...
24. Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
25. Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?