Екклезiяст 12:5-14 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. і будуть боятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяжіє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,

6. аж поки не пірветься срібний шнурок, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю...

7. І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!

8. Наймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...

9. Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.

10. Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.

11. Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря.

12. А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!

13. Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!

14. Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!

Екклезiяст 12