6. на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
7. Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...
8. Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
9. Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
10. Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!
11. Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
12. Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
13. початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
14. Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
15. Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
16. Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
17. Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!