12. Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
13. початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
14. Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
15. Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
16. Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!