14. Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...
15. Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!
16. Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
17. І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...
18. Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...