22. Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,
23. і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,
24. на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
25. Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,
26. і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!
27. А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,
28. бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!
29. І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!
30. Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
31. а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
32. Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,
33. як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!