1. Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,
2. що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!
3. Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
4. вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,
5. що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.
6. Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
7. і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.
8. Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.
9. А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.
10. І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,
11. бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні
12. не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,
13. як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.
14. Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!
15. Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.