13. Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.
14. Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.
15. Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.
16. А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
17. а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
18. Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.
19. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
20. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
21. Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.
22. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,
23. та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.
24. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?
25. Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...