До Римлян 4:14-25 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

14. Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

15. Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

16. Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17. як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18. Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

19. І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

20. і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

21. і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22. Тому й залічено це йому в праведність.

23. Та не написано за нього одного, що залічено йому,

24. а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25. що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

До Римлян 4