До Римлян 4:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

2. Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

3. Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

4. А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

5. А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

6. Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

7. Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

8. Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

9. Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

10. Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11. І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12. і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

До Римлян 4