3. Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
4. Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.
5. А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.
6. Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?
7. Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
8. І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!
9. То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,
10. як написано: Нема праведного ані одного;
11. нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
12. усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
13. Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,
14. уста їхні повні прокляття й гіркоти!
15. Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16. руїна та злидні на їхніх дорогах,
17. а дороги миру вони не пізнали!
18. Нема страху Божого перед очима їхніми...
19. А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.
20. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.