19. А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.
20. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.
21. А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.
22. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
23. бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
24. але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,
25. що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,
26. за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
27. Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.
28. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.
29. Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
30. бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.
31. Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.