14. І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
15. А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,
16. щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
17. Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
18. бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,
19. силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.
20. При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,
21. але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!
22. Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
23. А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,
24. коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.
25. А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
26. бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
27. Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
28. Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.
29. І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.