6. Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
7. Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
8. Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!
9. Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
10. А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
11. Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!
12. Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13. Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.
14. Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.
15. Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.
16. Нехай ваше добре не зневажається.
17. Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
18. Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.
19. Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!