7. Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,
8. як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.
9. А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;
10. нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!
11. Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.
12. А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?
13. Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
14. може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
15. Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
16. А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
17. Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
18. то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
19. Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
20. Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.