До Римлян 11:3-14 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

3. Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

4. Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

5. Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

6. А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

7. Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

8. як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

9. А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

10. нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

11. Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

12. А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

13. Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

14. може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

До Римлян 11