15. Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
16. А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
17. Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
18. то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
19. Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
20. Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
21. Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!
22. Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.
23. Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.