1. Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
2. але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
3. Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
4. Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
5. щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
6. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!
7. Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
8. Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.