15. Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
16. А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
17. А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
18. Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
19. Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
20. Але посередник не є для одного, Бог же один.
21. Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
22. Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
23. Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.