До Галатiв 2:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

2. А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.

3. Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

4. А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

5. то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

6. Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

7. але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

До Галатiв 2