9. Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!
10. Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.
11. Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.
12. Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.
13. Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.
14. І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
15. Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав
16. виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17. і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
18. По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
19. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20. А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
21. Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
22. Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
23. тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
24. І славили Бога вони через мене!