До Филип'ян 2:2-12 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

2. то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

3. Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

4. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

5. Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

6. Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

7. але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

8. Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

9. Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

10. щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

11. і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

12. Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

До Филип'ян 2