6. щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.
7. Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.
8. Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,
9. але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
10. Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.
11. Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
12. Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
13. Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,
14. та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.
15. Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,