8. усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.
9. Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.
10. Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.
11. Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:
12. Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!
13. І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.
14. А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,
15. та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.
16. Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.